Будь-якому батьку хочеться аби їх маля навчилося охайності якомога раніше. Деякі батьки для цих цілей намагаються посадити дитину на горщик у віці 5-6 місяців. Це робити не рекомендується з ряду причин: 1. Маля ще не освоїло сидіння і сидяча поза не є для нього звичною 2. Дитина ще не може контролювати в цьому віці свої природні потреби. Якщо вже і починати привчити до горщика раніше, то починати це слід не раніше 8-9 місяців, коли дитина навчиться самостійно сідати і сидіти. Проте спроби привчити до горщика дитину віком до року не завжди вдалі. В деяких випадках може виробитися неприязне відношення до горщика. Це особливо виявляється, коли маляти заставляють сідати на горщик багато раз протягом дня і на тривалий термін. На першому році життя більшість дітей не відчувають діяльності свого кишечника. Якщо спорожнення його настає регулярно, наприклад один раз в добу в уранішні години, зазвичай незабаром після сніданку, то можна піймати цей момент, посадити дитину на горщик добитися тим самим бажаної мети. Якщо ж стілець у дитини кілька разів в день і в різний час дня, то привчити немовляти до горщика першого року життя практично неможливо. Його доведеться садити на горщик багато раз в день і надовго. Як правило це наводить до виникнення у дитини негативного відношення до горщика, яке здолати надалі буде складно.
Ще складніше з сечовипусканням. У більшості дітей в перший рік-півтора сечовий міхур спорожняється дуже часто, і уловити потрібний момент практично неможливо.
На другому році життя дитина починає відчувати природні позиви і може подати про це сигнал батькам яким-небудь звуком або словом. Якщо батьки уважно стежать за дитиною і заохочують його за такі дії, то проблема вирішиться швидко. Маля, бажаючи догодити мамі або папі, привчиться користуватися горщиком. Тим паче, що до другому році життя сечовипускання стає рідшим ніж раніше. Якщо маля залишається сухим вже 2 і більше години, то можна запропонувати йому, наприклад, після денного сну, сходити на горщик. Сама дитина проситися на горщик, видаючи які-небудь сигнали, раніше півтора років не зможе. Хоча раніше проситися на горщик починають ті діти, яких до цього регулярно садили на горщик.
Не рекомендується тримати дитину на горщику більше 10 хвилин. Допоможіть маляті навчитися тужитися, виголошуючи відповідні звуки. Спостереження батьками за виникненням у маляти позивів до випорожнювання(сечовипусканню) і систематичне висадження в цей час на горщик виробляє у дитини певний ритм спорожнення сечового міхура і прямої кишки. Цей ритм закріплюється у вигляді умовного рефлексу, і у дитини побачивши горщика з'являються відповідні позиви. Буває так, що дитина подає сигнал вже після того, як «сходив в одяг». Не розстроюйтеся і не сердитеся із цього приводу на дитину. Дитина робить це не спеціально. Просто відчуття забрудненої(мокрого) білизни для нього сильніші і неприємніші, ніж позиви для спорожнення.
Буває так, що дитина, деякий час привчена до горщика, починає його уникати. Це зазвичай трапляється після того, як його посадили на холодний або мокрий горщик, йому було некомфортне, і він це запам'ятав. Тому, коли маля звикає до горщика стежите за тим, аби горщик завжди був теплим. Для цього можна налити в горщик трохи гарячіше за воду.
Також майте зважаючи на, що навіть якщо дитина почала проситися на горщик, у нього ще не раз виявиться мокрим одяг. Не карайте маляти за це. Покарання може залякати маляти і повернути його в стан, коли він не умів управляти природними потребами свого організму. Захоплення якою-небудь грою сильніше чим позиви до сечовипускання. Тому після певного часу (близько 2-3 години) нагадуйте маляті про горщик.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
